На нашій кафедрі працює сузір’я особистостей, фахівців, відданих своїй справі. Усі ми – різні за характером, але нас єднає любов до своєї професії, до славістики, прагнення максимально передати свої знання студентам, а ще – стремління побудувати тут, на цій маленькій кафедрі ту Європу, про яку ми мріємо.

Світлана Миколаївна ПАХОМОВА, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри словацької філології

 

(Основні дисципліни: Вступ до слов’янської філології; Сучасна словацька літературна мова: лексикологія; Сучасна словацька літературна мова: синтаксис; Загальне мовознавство. Спецкурси: Переклад текстів ділового стилю; Історія антропосистем слов’янських мов; Проблеми перекладу в світлі словацько-української інтерференції; Теорія і методологія мовознавчих досліджень; Словацька пунктуація).

Народилася 17 травня 1959 р. в м. Хуст Закарпатської обл.

Закінчила з золотою медаллю Ужгородську СШ № 3 і з відзнакою російське відділення філологічного факультету Ужгородського університету в 1981 р.

Протягом 1981-1984 р. навчалася в аспірантурі при кафедрі загального і слов’янського мовознавства Ужгородського державного університету. Кандидатську дисертацію «Русские составные личные именования донационального периода» захистила в спецраді Одеського національного університету в 1984 році. Після захисту кандидатської дисертації майже 10 років викладала на кафедрі російської мови, а з 1994 р. – на кафедрі загального і слов’янського мовознавства, на базі котрої згодом відкрилося словацьке відділення.

Упродовж 1996-1999 р. навчалася в докторантурі при кафедрі словацької філології. Докторську дисертацію «Еволюція антропонімних формул у слов’янських мовах» (спец. слов’янські мови, українська мова) захистила 2000 року у спеціалізованій раді Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. У 2001 р. доктор філологічних наук, професор Світлана Миколаївна Пахомова обрана завідувачем кафедри словацької філології Ужгородського національного університету.

Автор майже 140 наукових публікацій, у тому числі монографій «Еволюція антропонімних формул у слов’янських мовах» (Ужгород, 1999); «Екстралінгвальні фактори в контексті розвитку слов’янських антропосистем» (Ужгород, 2003); «Історія російської антропонімії» (Ужгород, 2006), колективної монографії «Ономастика Полісся» (Київ, 1999), виконаної в Інституті української мови НАН України (розділ «Старополіські антропоформули на східнослов’янському фоні (діахронічний аспект)»; наукових досліджень «Реконструкція дописемного (праслов’янського) періоду розвитку антропонімної системи», «Вплив християнства на антропонімійну систему української мови», «Сучасна офіційна формула іменування українців у загальнослов’янському контексті: історія, тенденції, впливи», «Опозиція «своє/чуже» в дзеркалі антропосистеми», «Словацькі та українські іменники в світлі граматичної категорії роду», «Про праслов’янську субстантивну патронімічну модель», «Словацько-українська інтерлінгвальна омонімія як комунікативна проблема», «Українсько-словацька інтерференція на лексико-семантичному рівні», «Проблеми  інтерференції  в  умовах  словацько-українського білінгвізму»,  «Словацько-українські синтаксичні паралелі: конфронтаційний аспект» та ін. Проф. С. М. Пахомова має публікації в таких наукових виданнях, як «Мовознавство», «Слов’янський збірник», «Українська мова і література в школі», «Записки з ономастики», «Студії з ономастики та етимології», «Slavica Slovaca», «Filologická revue». Її праці друкуються у наукових виданнях Словаччини, Чехії, Росії, Білорусі.

Професор С.М.Пахомова – спеціаліст у галузі слов’янського мовознавства. Основна сфера наукових інтересів: слов’янська історична ономастика, лексикологія, лексикографія, контрастивна лінгвістика, синтаксис. Вона керує науковим міжкафедральним семінаром з проблем ономастики. Завдяки організаторській праці проф. С. М. Пахомової на базі кафедри словацької філології Ужгородського національного університету створено Всеукраїнський науково-методичний центр словакістики, започатковано видання наукового збірника Studia Slovakistica, головою редколегії якого вона є. Проф. С.М.Пахомова також є членом редколегій таких наукових видань, як «Студії з ономастики та етимології» (Інститут української мови НАН України), «Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Studia Slovakistica (Ужгородський національний університет), «Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія».

Регулярно виступає з доповідями на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, симпозіумах та семінарах. Входила до складу  оргкомітетів всеукраїнських і міжнародних конференцій: 8 Всеукраїнська ономастична конференція – Ужгород, 1999; Перспективи розвитку словакістики в Україні – Ужгород, 2002; Українсько-словацькі взаємини в галузі мови, літератури, історії та культури – Ужгород, 2001 і 2004, Свидник, 2006; «Віртуальний інститут словакістики в Україні», 13-а Всеукраїнська ономастична конференція з міжнародною участю (2009).

Професор С. М. Пахомова – член Українського комітету славістів НАНУ.

Під її керівництвом підготовлено до захисту 3 кандидатські дисертації. Була членом спеціалізованої вченої ради К 35.051.13 у Львівському національному університеті ім. І.Франка. Виступала опонентом по захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальностей слов’янські мови, українська мова в спеціалізованих радах Києва, Ужгорода, Братислави, Пряшева. Член спеціалізованої ради спеціальності 79-09-9 славістика - слов’янські мови в Пряшівському університеті. Очолювана нею кафедра входить до списку ВАК України як провідна установа по захистах дисертацій зі спеціальності слов’янські мови.

Павло Павлович ЧУЧКА, доктор філологічних наук, професор

in memoriam 

 

(Основні дисципліни: Вступ до мовознавства. Спецкурси: Актуальні проблеми словацького назвотворення).

Народився 22 лютого 1928 р селі Баранинці на Ужгородщині. Початкову освіту здобув у рідному селі , а середню – в Ужгородській реальній гімназії та в Ужгородській СШ № 1. після закінчення Ужгородського державного уніерситету працював рік у середній школі та навчався в аспірантурі Київського державного університету ім. Т Г. Шевченка. Кандидатську дисертацію «Українські говірки околиці Ужгорода» захистив 1959 р., а докторську «Антропонімія Закарпаття» – 1970 р. Обидві в Києві. На викладацькій роботі в УжДУ працює з 1954 р. Спочатку ст. викла­дачем кафедри української мови, а з 1974 р. на створеній з його ініціативи кафедрі загального і слов'янського мовознавства. 1996 р. кафедру реорганізовано в кафедру словацької філології, на якій проф. Чучка П. П. працює дотепер.

Упродовж 54 років роботи в університеті П. Чучка підготував і вів заняття з 20 програмових навчальних дисциплін з українського, словацького, слов'янського та загального мовознавства. Як науковець, він досліджує сучасні українські народні говори, сучасну та історичну ономастику карпатського регіону та контакти української мови з її західними та південними сусідами. Протягом 20 років Чучка працював завідувачем кадри, двічі доручали йому працювати деканом філологічного факультету, упродовж двох каденцій в університеті очолював Учену раду з української мови та історії України. Під його науковим керівництвом 15 аспірантів захистили кандидатські, а два докторанти при його наукових консультаціях – докторські дисертації. Нині всі вони працюють у різних вузах України, Словаччини та Хорватії.

Список наукових праць П. Чучки перевищує 250 назв. Серед них вузів­ські посібники з "Вступу до слов'янської філологи", "Вступу до мовознавства", підручники з української мови для національних шкіл України, зокрема з угорською мовою навчання, укладено, ним редаговано та рецензовано кілька двомовних словників, що виходили друком в Україні, Словаччині, Угорщині та Сербії. ПрофесорЧучка П. П. – співавтор колективної академічної монографії "Історія української мови. Лексикологія", автор енциклопедичних статей у виданнях "Укра­їнська мова. Енциклопедія", "Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина". Найбільше наукове дослідження проф. Чучки П. П. – це монографія "Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник", обсягом у 740 с, який охоплює і пояснює близько 12 тисяч прізвищ корінних українців, їх правопис, вимову і відмінювання, головне - географію, історію та етимологію кожного з них.

Ярослав  ДЖОҐАНИК, кандидат філологічних наук, кандидат мистецтвознавства, доцент

 

(Основні дисципліни: Нормативний курс сучасної словацької літературної мови; Історія словацької літературної критики;  Історія словацької літератури: повоєнний період; Орфоепічний практикум; Актуальні проблеми сучасної словацької літератури. Спецкурси: Проблеми усного (синхронного) перекладу).

Народився 23 лютого 1964 р. в Словацькій Республіці у м. Бардієві. Початкову освіту здобув у селі Куримка‚ Свидницького округу, а повну середню – у 1979–1983 рр. у гімназії м. Свидника.

1983–1988 рр. навчався на Пряшівському філософському факультеті Кошицького університету ім. П. Й. Шафарика (нині Пряшівський університет) за спеціальністю українська мова і література – словацька мова і література. За високі показники в навчанні  був нагороджений відзнакою Міністерства освіти Словацької Республіки. У 1990 р. поступив до аспірантури при кафедрі української мови і літератури цього ж факультету. Кандидатську дисертацію на тему «Контекстуальність художніх цінностей української прози Словаччини» (наукова спеціальність 81-02-9 «Теорія літератури та історія конкретних національних літератур – українська література») захистив 09.12.1998 р. на спеціалізованій раді філософського факультету Братиславського університету ім. Коменського‚ здобувши науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. З 2002 р. відповідно до рішення ВАК України отримав науковий ступінь кандидата філологічних наук, а згодом дістав вчене звання доцента кафедри словацької філології УжНУ, де працює й нині.

У 1994 – 2002 рр., працюючи за направленням Міністерства освіти Словацької Республіки лектором словацької мови і культури на кафедрі словацької філології УжНУ, активно допомагав у становленні та розвитку словацького відділення; розробив ряд спеціальних курсів зі словакістики. З 2003 р. викладав в Університеті ім. Матєя Бела у м. Банська Бистриця (Словаччина), де займав посаду завідувача відділу україністики та заступника декана філологічного факультету.

Проходив наукове стажування в центрах україністики Києва‚ Львова та Мюнхена. Взяв участь у 40 міжнародних наукових конференціях‚ опублікував понад 80 наукових праць в українських та словацьких виданнях‚ у тому числі монографії та навчально-методичні посібники: «Епічні імпресії» (Ужгород, 2006), «З історії словацької літературної критики. Період романтизму» (Ужгород, 2002), «Українська літуратура Словаччини у портретах» (Ужгород, 2002), «Іван Краско і модерна словацька поезія» (Ужгород, 2000).

Поряд з науково-педагогічною діяльністю працює директором Словацько-українського інституту гуманітарних ініціатив, перекладачем на офіційних зустрічах представників Словацької Республіки та України на найвищому рівні, перекладає українську художню літературу словацькою мовою. Доц. Я. Джоґаник – член спеціалізованої комісії з аспірантських програм спеціальності українська мова і література в Університеті ім. Матєя Бела у Банській Бистриці, член Асоціації україністів Словаччини, член Міжурядової словацько-української комісії з транскордонного співробітництва, член Спілки українських письменників Словаччини, член комітету наукового товариства Союзу русинів-українців Словаччини, голова комісії Літературного фонду Словаччини з присвоєння премії ім. І. Франка за оригінальний твір українською мовою, член редколегій наукового збірника «Studia Slovakistica», часопису «Дукля», газети «Podkarpatský Slovák»; організатор регулярних міжнародних наукових конференцій «Словацько-українські взаємини в галузі мови, літератури, історії та культури».

Юлія Василівна ЮСИП-ЯКИМОВИЧ, кандидат філологічних наук, доцент

 

(Основні дисципліни: Вступ до спеціальності; Старослов’янська мова; Історія Словаччини; Чеська мова; Методика викладання словацької мови і літератури. Спецкурси: Порівняльна граматика слов’янських мов; Методи і прийоми лінгвістичних досліджень).

Народилася 17 січня 1961 року в с.Руське Поле Тячівського району Закарпатської області.У 1978 році закінчила на "відмінно” Руськополівську середню школу. У цьому ж році  вступила на українське відділення стаціонарної форми навчання філологічного факультету Ужгородського державного університету.

Під час навчання в університеті виявила здібності до наукових досліджень.

У 1983 році закінчила з відзнакою  філологічний факультет, отримавши рекомендацію в аспірантуру.Успішно склавши вступні  іспити  і витримавши конкурс, була зарахована  в стаціонарну аспірантуру при кафедрі української мови УжДУ в доктора філологічних наук, професора Дзендзелівського Й. О., де навчалася з 1983 по 1986 роки. Під  керівництвом професора  Дзендзелівського Й. О. виконала кандидатську дисертацію на матеріалі українських говорів Карпатського ареалу: "Структура ономатопів та їх похідних в українських говорах Карпат”, яку захистила у червні 1989 року на Спеціалізованій ученій раді Київського педагогічного  інституту ім.М.Драгоманова, отримала диплом кандидата філологічних наук.

Після закінчення аспірантури  з вересня 1986 року була зарахована на посаду викладача кафедри загального і слов”янського мовознавства.

Під час роботи на цій кафедрі під керівництвом професора Чучки П.П. розробила  8  лекційних, практичних і спеціальних курсів :”Старослов”янської мови”, ”Латинської мови”, ”Загального мовознавства”, ”Чеської мови”, ”Вступу до слов”янської філології”.

У 1993 році Юсип-Якимович Ю.В. присвоєно вчене звання доцента кафедри загального та слов”янського мовознавства.

Після відкриття у 1995 році кафедри словацької філології   на базі кафедри загального і слов”янського мовознавства вона  продовжує працювати на новоствореній кафедрі, де й по сьогодні викладає курси:

"Старослов”янської мови”, ”Чеської мови”,”Історії Словаччини”,”Методики викладання словацької мови”,”Основи мовознавчих досліджень”,

”Вступ до спеціальності”, „ Методи лінгвістичних досліджень”,

„Порівняльну граматику  слов”янських мов”.

Зараз працює над темою докторської дисертації " Слов”янська фоностилістика  періоду модернізму”. Має до 50 публікацій наукового та навчально-методичного характеру, підготувала до видання підручник та монографію. Бере участь у роботі міжнародних, всеукраїнських, загальноуніверситетських конференцій.

Тетяна Василівна ЛІХТЕЙ, кандидат філологічних наук, доцент

 

(Основні дисципліни: Вступ до літературознавства; Історія словацької літератури: давня література, просвітництво, класицизм, романтизм, реалізм, міжвоєнний період; Усна народна творчість; Теорія і практика перекладу; Теорія літератури і основи естетики. Спецкурси: Проблеми художнього перекладу;Теорія і методологія літературознавчих досліджень;Словацька  поезія в дискурсі українсько-словацьких літературнихвзаємин).

Ліхтей Тетяна Василівна народилася 30 січня 1972 року в селі Пасіка Свалявського району Закарпатської області. Закінчила Свалявську СШ № 1 (1989), українське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету (1994) та аспірантуру при кафедрі загального і слов’янського мовознавства (1998). Після закінчення аспірантури – викладач, старший викладач, а з 2003 року – доцент кафедри словацької філології. Кандидатську дисертацію "Мова українських перекладів Івана Мацинського” захистила 2002 року. Досліджує українсько-словацькі літературні взаємини, актуальні питання в галузі художнього перекладу, сучасну літературу Закарпаття та Пряшівщини. Авторка 50 наукових та 30 науково-популярних статей, 6 навчально-методичних розробок та навчального посібника "Штурівська генерація романтиків і українська література” (Ужгород, 2003).

Член Національної Спілки письменників України. Авторка 4 поетичних збірок, ряду передмов до видань художніх творів закарпатських митців, упорядник 5 випусків студентських збірників художніх перекладів "Між Карпатами і Татрами” (виходять із 2001 р.) та 2 антологій сучасної жіночої лірики Закарпаття "Ніжність”(Ужгород, 2002) і "Вежа”(Ужгород, 2004).

Наукову та творчу діяльність Ліхтей Т.В. представлено в науково-літературних виданнях "Письменники Закарпаття” (Ужгород, 2003),  "Поезія й поети Закарпаття” (Ужгород, 2003), "Поетичні горизонти Закарпаття” (Ужгород, 2006), "Письменники Срібної землі” (Ужгород, 2006), біобібліографічному довіднику "Жіночі постаті в історії Закарпаття” (Ужгород, 2004), антологіях "Закарпатська поезія ХХ століття” (Ужгород, 2003), "Творчість джинсового покоління” (Мукачево, 2007) та ін.

Леся Томашівна БУДНІКОВА, кандидат філологічних наук, доцент

 

(Основні дисципліни: Народознавство Словаччини; Лінгвокраїнознавство Словаччини; Сучасна словацька літературна мова: морфологія; Історична граматика словацької мови; Історія словацької літературної мови. Спецкурси:Економічна термінологія сучасної словацької мови; Дитяча література; Юридична термінологія сучасної словацької мови).

Народилася 24 листопада 1977 р. у с. Руське Поле Тячівського району Закарпатської області. Закінчила із золотою медаллю Руськополівську середню школу та із відзнакою словацьке відділення філологічного факультету Ужгородського національного університету та отримала диплом магістра філології в 2000 р.

Протягом 2000-2003 рр. навчалася в аспірантурі при кафедрі словацької філології УжНУ. Кандидатську дисертацію на тему  "Назви осіб у сучасній словацькій літературній мові: словотвірний аспект” захистила 15 грудня 2004 року у спеціалізованій раді Інституту української мови НАН України в м. Київ і отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.03 – слов’янські мови. Після захисту дисертації працює на кафедрі словацької філології Ужгородського національного університету.

Автор 20 наукових публікацій, де торкається проблематики творення назв осіб у словацькій та українській мовах. Регулярно виступає з доповідями на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, симпозіумах та семінарах. Наукові інтереси пов’язані з порівняльним дослідженням словацького та українського словотвору.

Ольга Ласлівна ХОМА, кандидат філологічних наук, 

доцент

 

(Основні дисципліни: Сучасна словацька літературна мова: фонетика, морфологія; Словацька діалектологія; Історія словацької культури; Теорія і практика перекладу; Стилістика і культура мови; Основи риторики і ораторського мистецтва. Спецкурси: Орфографічний практикум; Етика перекладача).

Народилась 16 травня 1980 року  в м. Ужгород. Закінчила  ЗОШ № 8 в м. Ужгород. Протягом 1997-2002 рр. навчалася на словацькому відділенні  філологічного факультету УжНУ, де  отримала диплом магістра з відзнакою.

2002-2005 рр. навчалася в аспірантурі при кафедрі словацької філології УжНУ. У 2007 році  захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності 10.02.03 – слов’янські мови на тему "Категорія роду іменників у словацькій мові”  в Інституті  мовознавства ім. О.О. Потебні  НАН України.

Працює на кафедрі словацької філології УжНУ, викладає словацьку фонетику, стилістику, діалектологію. Коло наукових інтересів – контрастивна морфологія, лексикологія,  словотвір словацької та української мов.
 

 Наталія Миколаївна ПETРІЦА

 кандидат філологічних наук, доцент
 

   

Мартін БЕНІКОВСЬКИЙ

лектор словацької мови і культури 

старший викладач 

 

(Základné predmety: Súčasný spisovný slovenský jazyk - 1. ročník, Konverzačný seminár  - 2. a 3. ročník, Dejiny slovenskej literatúry 1945 - 1989 - 4. ročník, Dejiny slovenskej literárnej kritiky - 3. ročník, Interpunkčný seminár - 5. ročník, Ortoepický a ortografický seminár - 3. ročník, Dejiny slovenskej literatúry po roku 1989 - 5. ročník.) 

Narodil sa 06.02.1985 v Žiline. V roku 2009 ukončil vysokoškolské štúdium na Filozofickej fakulte Prešovskej univerzity v Prešove v odbore slovenský jazyk a filozofia. Diplomovú prácu obhájil na tému K modelovaniu epickej postavy u prof. S. Rakúsa. V roku 2012 získal na Fakulte humanitných vied Univerzity Mateja Bela v Banskej Bystrici pod vedením prof. K. Krnovej vedecký titul "philosophiae doctor - PhD" v odbore slovenský jazyk a literatúra za prácu Časopriestor v románovom svete Rudolfa Slobodu. V roku 2012 zároveň ukončil štúdium na Fakulte múzických umení Akadémie umení v Banskej Bystrici v odbore vokálna interpretácia prácou K dobovej interpretácii opery J. Cikkera Vzkriesenie pod vedením Dr. B. Fresserovej.   

V rokoch 2009 - 2012 pôsobil ako interný doktorand FHV UMB v B. Bystrici, kde vyučoval literatúru a jazyk. V rokoch 2012 - 2013 pracoval v základnom školstve. Od r. 2013 pôsobí ako vyslaný lektor slovenského jazyka a kultúry na Katedre slovenskej filológie. 

Na Slovensku publikuje v časopise RAK, v Rádiu Devín a v rôznych vedeckých zborníkoch. V Čechách v časopise Slovo a smysl.  

Надія Анатоліївна MАЛЬОВАНА, 

старший спеціаліст кафедри