V pondelok 25.apríla 2016 sa v študovni Krajskej knižnice Fedira Potušňaka v Užhorode uskutočnil slávnostný večer pri príležitosti 15. výročia založenia almanchu Miž Karpatamy i Tatramy, ktorý redakčne a odborne vedie členka Katedry slovenskej filológie doc. Teťana Lichtej.

Na slávnostnom večeri bola prítomná generálna konzulka SR v Užhorode Janka Burianová, predstavitelia Krajskej knižnice Fedira Potušňaka, členovia Spoločnosti ukrajinských spisovateľov v Užhorode, vyučujúci Filologickej fakulty, ilustrátori jednotlivých čísiel almanachu, či samotní prekladatelia a autori.

Napriek tomu, že viacerí udalosťou dotknutí prekladatelia sa ospravedlnili; Valéria Juríčková, Ivan Jackanin, Dmytro Kremiň - jeho pozdravný list uverejňujeme nižšie -; celý večer sa niesol v príjemnej a srdečnej atmosfére, ktorú pomohlo utužiť aj vokálne trio Arnica. 

Okrem samotných profesionálnych autorov prekladov alebo prekladaných autorov sa v 25 výtlačkoch almanachu Miž Karpatamy i Tatramy prezentovali najprv študenti. Práve oni boli hlavnými aktérmi prvých 7 čísliel almanachu. Napriek dôslednej prekladateľskej práci študentov sa redaktorka, hlavný organizátor a manažér almanachu v jednej osobe doc. Teťana LIchtej rozhodla od 8. čísla almanachu zaraďovať aj profesionálnych prekladateľov, čím sa úroveň almanachu zvýšila. Rovnako tak sa na stránky almanachu dostávajú nielen básnické, ale aj prozaické texty, napríklad L. Laholu alebo J. Hrušovského.

Almanach sa počas 15 rokov profiluje ako bilingválny, ukrajinsko-slovenský. Práve preto sa  na jeho stránkach objavujú tak slovenskí (J. Zambor, I. Krasko, E. B. Lukáč) ako aj ukrajinskí spisovatelia (D. Kremiň, D. Pavlyčko, P. Skunc), či autori, ktorí patria do obidvoch literatúr (I. Halajda, I. Jackanin). 

Večer moderovala samotná hlavná redaktorka, ktorej titanské úsilie, bez finančnej podpory tak ukrajinskej, ako aj slovenskej strany, si zasluhuje obdiv a úctu. Niet preto divu, že slová uznania odzneli v každom príhovore hostí a v početných gratuláciách prítomných.  

Na záver večera Generálny konzulát SR v Užhorode venoval doc.T. Lichtej tortu s cukrárskym obrázkom 25. čísla almanachu.  

M. Benikovský

Відкритий мікрофон

НЕПОВТОРНА ПОЕТИЧНА  МАНДРІВКА

До виходу в світ №25 книг із серії

“Між Карпатами і Татрами”

          Це унікальне й універсальне видання – під яскравими обкладинками летючих  книжок серії зібралися українські та словацькі поети і прозаїки,які промовляють до міста і світу свої неповторні монологи. Ці мініатюрні шедеври новелістичної промоції, поетичної просодії та графічного дизайну, продумані засновницею серії Тетяною Ліхтей та її сподвижницею Валерією Юричковою, вельми красиво, вишукано видані в Ужгородському Поліграфцентрі “Ліра”, вже нині заслужили популярності по обидва боки перевалу. Гори – Карпати, гори – Татри, проте поетичні серпантини чарують своїм ясним прямуванням од серця до серця. А що вибір окремих персоналій – вірний,свідчить і те, що в 2016 році лауреатом престижної премії “Глодоський скарб”, заснованої Григорієм Гусейновим, головним редактором журналу “Кур"єр Кривбасу” і членом редколегії часопису “Дукля”, на  грошову частку своєї Шевченківської премії, став український письменник із Пряшева Іван Яцканин,один із авторів серії “Між Карпатами і Татрами”.

          Проза в серії менше, ніж поезія, репрезентована, тим не менше радісно усвідомлювати її високе поцінування не тільки в Словаччині, а й у великій Україні.

          Про кожного поета,представленого в серії “Між Карпатами і Татрами”, написала Тетяна Ліхтей. Талановите, летюче перо відомої поетки і прозаїка,науковця,доцента кафедри словацької літератури УжНУ, огранює поетичні добірки-білінгви в кожній книжці,тому читачеві легше знаходити нить Аріадни в пошуку словацького чи українського Орфея, у пошуку  виходу з лабіринтів Мінотавра-Модерн-Арту, образно кажучи. Навіть у системі класичної силабо-тонічної системи,а тим паче – верлібру чи дадаїстичного конструктиву, непросто збагнути код образного мислення поетів ХХ–ХХІ ст.ст., отож есеї Тетяни Ліхтей у прямому розумінні слова розшифровують акцентологію та образну символіку того чи іншого витвору. Я щасливий уже тим,що долучився до цієї прекрасної серії,аналогій і рівності якій нема.

          Мій  дебют у серії – це  переклади поезій Яна Костри і Любомира Фелдека,а далі – творів Еміла Болеслава Лукача, Яна Краска та ін. Увесь мій перекладацький доробок оприлюднений у книжках серії, а зібраний – у знаковому випуску під №25. І тут же – антологічно – мої вірші в блискучих перекладах Валерії Юричкової, котра самотужки оприлюднила словацькою мовою твори 25 авторів! Уклін їй сердечний і слава – во віки віків!

 Зовсім недавно,здається,це було,а вже 5 років минуло відтоді, як у серії під №17 з’явилися мої твори в оригіналі та в перекладі пані Валерії Юричкової, нині вже уславленої вченої,культуролога, перекладачки братньої нам Словаччини. Це видання  – “Осінні афини” – прикметне ще й тим,що його оформив мій великий друг, іще з дитинства і наших занять у знаменитій ізостудії незабутнього Золтана Баконі, художник з ласки Божої та культуролог і краєзнавець Михайло Сирохман. І традиції духовності, мистецького духу продовжено в №25-му. Тут ілюстратором виступив учень Ужгородської ЗОСШ №2 Віктор Лакатош! Уклін тобі,юний земляче, маестро Вікторе Лакатош! Але мені не забути й Олега Гораля, музиканта й живописця, чиї твори посмертно, а таки прикрасили книгу творів Яна Костри і Любомира Фелдека в моїх перекладах!

          Із далекого Північного Причорномор’я, зі степової нашої Еллади передаю найкращі поважання і побажання Вам, моїм високоталановитим землякам із благословенної Срібної Землі. Особисто пані Тетяні Ліхтей, пані Валерії Юричковій, авторам і модераторам унікальної книжкової серії “Між Карпатами і Татрами” – висока шана, подяка і любов! Усім учасникам презентації – сердечний привіт із сонячної Миколаївщини, адміральського, театрального, літературного Миколаєва!

          Радий буду приїхати на ювілейний №50! Чекайте – і творіть. А я готовий до співпраці. Будьмо!

        Від серця –

                                                                                           Ваш  Дмитро КРЕМІНЬ

    17 квітня 2016 року.