Пам’яті професора Павла Павловича Чучки

10 грудня 2016 року зупинилося серце відомого професора Павла Павловича Чучки. Це ім’я належить людині, якою по праву гордиться Ужгородський національний університет. Професор П.П. Чучка – старійшина нашого університету, одна з найяскравіших особистостей філологічного факультету, якому він віддав майже 60 років свого життя,  корифей української мовознавчої науки. Упродовж двох термінів він був деканом філфаку, 22 роки працював на кафедрі української мови, 20 років очолював кафедру загального і слов’янського мовознавства, був натхненником відкриття словацького відділення в нашому університеті, останні роки працював професором кафедри словацької філології.

Джерелом творчості професора-лінгвіста було розмаїте мовне середовище рідного села  Баранинці на Ужгородщині, де він народився 22 лютого 1928 року. Змалку оволодів угорською і словацькою мовами, адже село розташоване на безпосередньому етнічному стику з угорцями та словаками.  У 1947 – 1952 рр. Павло Чучка навчався на українському відділенні УжДУ, закінчив аспірантуру при Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, а з 1954 року працював у рідному університеті. У 1959 році захистив кандидатську дисертацію «Українські говірки околиці Ужгорода (Фонетика і морфологія)». У 60-ті роки плідно працював у галузі лексикографії, результатом чого стали угорсько-український, українсько-угорський та словацько-український словники. У 1970 році захистив докторську дисертацію «Антропонімія Закарпаття». П.П. Чучка є автором розділу «Історія імен і прізвищ» у п’ятитомній монографії «Історія української мови», багатьох статей енциклопедії «Українська мова». – Київ, 2000. Усе життя Павло Павлович присвятив питанням регіональної ономастики – української, угорської, словацької, німецької, румунської. Написав майже 250 наукових статей з історії мови, діалектології,  ономастики. Вершиною його творчості стали «Історико-етимологічний словник прізвищ українців Закарпаття», реєстр якого охоплює понад 10 тисяч окремих прізвищ, та історико-етимологічний словник «Слов’янські особові імена українців».

Професор П.П. Чучка – заслужений діяч науки і техніки, він керував двома спеціалізованими радами із захисту кандидатських і докторських дисертацій, був членом експертної ради ВАК України з філологічних наук, членом ономастичної комісії при НАН України, членом Правописної комісії при Кабінеті міністрів України та лексикографічної комісії при Інституті української мови НАН України, членом Національного комітету славістів України.

Він  щедро ділився своїми знаннями. Підготував 20 кандидатів та докторів наук з українського, російського, романо-германського і загального мовознавства. Студенти його поважали і любили. Він талановито поєднував вимогливість і принциповість з повагою до студентів, а складні наукові проблеми доносив до слухачів у легкій і доступній формі. У нашій пам’яті він залишається жвавим, веселим, оптимістичним, життєлюбним. Прекрасний сім’янин, чудовий батько двох синів. Палкий футбольний вболівальник. Цікавий і дотепний співрозмовник. Він знав безліч анекдотів. Любив співати і знав багато пісень. Надзвичайно активна й доброзичлива людина. Улюбленець студентів. Майстерний лектор і педагог. Прекрасний оратор.

Нині ми сумуємо разом з його синами Павлом і Мирославом, висловлюємо свої щирі співчуття всій його родині.

Доктор філологічних наук,

завідувач кафедри словацької філології

Ужгородського національного університету

Світлана Пахомова