2. októbra 2017 navštívili študenti slovenského a českého oddelenia ateliér národného umelca Ukrajiny, akademika Vladimíra Mykytu. 
Napriek tomu, že tieto stretnutia s umelcom sú už tradičné, toto sa líšilo. Diskutovalo sa totiž aj o prezentácii slovenských prekladov poézie významného ukrajinského básnika Petra Skunca, ktorého diela sa objavili v sérii "Medzi Karpatmi a Tatrami". 
Je symbolické, že obálka vydania je zdobená nádherným portrétom Petra Skunca od Vladimíra Mykytu. Ako totiž s veľkým zaujatím vyhlásila Natália Skunc, dcéra Petra Skunca, obe vedúce postavy maľby a štetca, oboch víťazov Ševčenkovej ceny spája nielen spoločná životná, historická, ale aj výrazná duchovná skúsenosť. Natália Skunc okrem toho analyzovala preklady Valérie Juríčkovej a všimla si, že slovenskú výskumníčku zaujali práve najvýznamnejšie diela Petra Skunca.
Sám Vladimír Mykyta v sebe nosí vrúcne spomienky na nezabudnuteľného priateľa a študentom ponúkol prehliadku svojej expozície. 
Stretnutie bolo nezabudnuteľné, ba doslova sladké, pretože na rozlúčku umelec študentov veľkoryso ponúkol vynikajúcimi koláčmi a cukríkmi.
Veronika Sabová

2 жовтня 2017 року студенти словацького та чеського відділень побували в музеї народного художника України, академіка Володимира Микити. 
Хоча такі зустрічі з митцем уже стали традиційними, ця, однак, вирізнялася. Справа в тому, що йшлося ще й про презентацію словацьких перекладів поезії визначного українського поета Петра Скунця, твори якого вийшли в серії «Між Карпатами і Татрами». 
Символічно, що обкладинку видання прикрашає чудовий портрет Петра Скунця авторства Володимира Микити. Це й не дивно, адже двох корифеїв малярства та пензля, двох Шевченківських лауреатів пов’язує не тільки спільний життєвий, історичний а й величезний духовний досвід. Про це з неабияким зацікавлення розповіла донька Петра Скунця – Наталія Скунць. Крім того, вона проаналізувала переклади Валерії Юричкової й зауважила, що дослідниця зі Словаччини не схибила і вибрала саме знакові твори метра.
Теплими спогадами про незабутнього друга поділився й сам Володимир Микита і запропонував оглянути експозиції музею.
Зустріч виявилася незабутньою і по-справжньому солодкою, адже на прощання митець щедро пригощав студентів смаколиками.
Вероніка Сабо